Спадщина ЮНЕСКО

Струківська церква

Вознесенська церква — одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині, знаходиться в с. Ясіня, Рахівського району Закарпатської області.

Маленька і скромна Струківська церквиця ховається подалі від перенасиченої туристами і автівками траси. До центру селища звідси кілометри три.  

Неподалік і трохи вище храму стоїть 11-метровая дзвіниця (1813), зрублена з ялинових колод. Зберігся різьблений іконостас (ХІХ ст.) з дещо наївними, але щирими зображеннями святих.

У червні 2013 року Церква Вознесіння Господнього (Струківська) увійшла до числа українських дерев'яних церков, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, найбільше на Заході — лише на Закарпатті їх понад 120. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля в боротьбі за світове визнання. У центральний офіс ЮНЕСКО дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні Церкви Карпатського регіону України та Польщі», яку було підтримано в червні 2013 року. У результаті — до списку світової культурної спадщини потрапили з української сторони 8 дерев'яних церков — 4 з Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківській.

Карпатський ліжник

Ліжники — ткані вироби з натуральної овечої вовни, зазвичай із візерунком, які мають пухнастий ворс. Ліжники поширені в побуті: він може бути розкішним покривалом на ліжко, килимом на стіну чи підлогу, а одягнутий в простирадло стає легкою та теплою ковдрою. Ліжник зігріває у люті морози і вважається обов'язковим елементом весільного обряду, бо привертає до хати добро і є символом затишку та достатку. Карпатський ліжник внесено до Спадщини ЮНЕСКО.

Наразі ці пухнасті дива виробляють майже у всіх гуцульських селах, як на Закарпатті, так і на Прикарпатті.Є відомості, що у XVI столітті на Прикарпатті виготовляли ліжники, які потім обмінювали на інші товари.

Цікаво, що ткацький верстат практично не змінився за останні 120 років, – так, він став ширшим і легшим, але сама технологія та етапи виробництва залишаються незмінними.

Правильний ліжник має бути важким! Такий - корисний для здоров'я, кажуть лікує радикуліт. Спати під такою “ковдрою” одне задоволення, бо ліжник дуже теплий і водночас пропускає повітря.

Букові праліси

Праліси є недоторканими ділянками, котрі існують і розвиваються під впливом природи. Це природні ліси, які не зазнали людського впливу в ході свого розвитку і є джерелом оптимальної лісової екосистеми. Вік дерев на території пралісів становить понад 400 років, а висота цих велетнів сягає 45 метрів.

За цими первинними лісами можливе відтворення порушених екосистем. Вони зберігають цінну екологічну інформацію про історичний розвиток лісової формації, структуру, здатність до саморегуляції, самовідновлення, біологічного захисту, а також географічне поширення. Праліси розвиваються виключно під впливом природи, а тому мають високу життєздатність, стійкість до несприятливих впливів, забезпечують регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження біорізноманіття.

Зважаючи на величезну континентальну значимість, праліси беруться під особливу охорону, а українські букові праліси Карпат, у межах Закарпаття, як єдиний природний об’єкт України, разом зі словацькими кластерами букових пралісів 28 червня 2007 року в Новій Зеландії було включено до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Майже вся територія Карпатського біосферного заповідника, в тому числі Угольсько­ Широколужанський масив (Тячівський район), є найбільшим осередком букових пралісів у Європі.